Семінар - тренінг

Формування культури життєдіяльності, 

як основної можливості 

продуктивно будувати власне життя

1    Скринька очікувань

Два людських винаходи можна вважати найтяжчими:

 мистецтво керування і мистецтво виховання.

(І.Кант)

"Хто виховує себе, той виховує інших", –  стверджує  педагог-гуманіст Ш. Амонашвілі.  Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього.

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно державних інтересів.

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання в своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію, сімейно-родинно-побутову культуру, основу якої складає збереження рідної мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі тощо.

  Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості:

фізично, психічно і духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

  Кожна дитина – це органічна частка природного соціуму, якій притаманні власне світобачення, світорозуміння й світоставлення, певні риси характеру, здібності та уподобання. Виховний процес сьогодні – це природна, ініціативна, самобутня, непередбачено змінювальна життєдіяльність дитини й колективу, в якому вона існує. У наше бурхливе ХХІ століття соціокультурні умови складаються  таким чином, що школярі рано потрапляють до великого поля джерел інформації, де важливо співвідносити різні думки, виробляти власні версії, вміти застосовувати отримані знання на практиці в життєвих ситуаціях, тобто на перший план виступає розвиток життєвих компетенцій учнів. Таким чином, сьогодні найбільшої актуальності набуває компетентнісно - практична спрямованість процесу виховання, яка розвиває творчі якості особистості у поєднанні з фізичним розвитком. Hа перше місце повинен ставати поліцентричний метод виховання особистості, який сприяє цілісному розвитку дитини, тобто повноцінному.

Ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України     від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів   1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

Орієнтири передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, екологічної, що організовуються  в позакласний час. Те що, працює на всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості,  збагачує духовність і культуру, виховує активну громадянську позицію  , володіє основними компетентностями  і становить  основу  виховної роботи.    
       

 ІІ – «Ключовий момент»  робота в групах

Тобто, під компетенцією слід розуміти задану вимогу, норму освітньої підготовки учня, а компетентність – як його реально сформовані особистісні якості  та мінімальний досвід діяльності. Компетенція ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях і нахилах, які набуті під час навчання», а  компетентність. – «…інтегральна якість особистості, яка проявляється в її загальній здатності та готовності до діяльності,  базується на знаннях і досвіді, які набуті в процесі навчання і соціалізації та орієнтовані на самостійну й успішну участь у діяльності», або  «…володіння людиною відповідною компетенцією, яка включає її особистісне ставлення до цієї компетенції й предмета діяльності»

 «Компетентність передбачає мінімальний досвід застосування компетенції»

Для формування культури життєдіяльності як основної можливості будувати власне життя,  дітям життєво необхідно володіти:

·                        Ціннісно-смисловими компетенціями, які пов’язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті, усвідомлення свого місця в ньому, до вибору цільових та смислових установок для своїх дій та вчинків, до прийняття рішень. Від сформованості цієї світоглядної компетенції залежить освітня траєкторія учня та програма його життєдіяльності в цілому.

·                        Загальнокультурна компетенція як коло питань, у яких учень має бути добре обізнаним, мати знання та досвід певної діяльності. Це особливості національної та загальнолюдської культури, культурологічні засади сімейних, соціальних, суспільних явищ та традицій, роль науки  та релігії в житті людини, компетенції у сфері побуту та культурного дозвілля.

·                        Навчально-пізнавальна компетенція як сукупність компетенцій учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності: знання та вміння, ціле покладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності. У межах цієї компетенції визначаються вимоги відповідної функціональної грамотності: вміння розрізняти факти від домислів, володіння вимірювальними навиками, використання різних методів пізнання.

·                        Інформаційна компетенція, яка пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її. Ця компетенція забезпечує навички роботи учнів з інформацією, що міститься в навчальних предметах і освітніх галузях, а також в оточуючому світі.

·                        Комунікативна компетенція, яка містить оволодіння мовами та способами взаємодії з людьми, навички роботи в групі. Учень  має вміти відрекомендувати себе, написати листа, заяву, анкету, поставити запитання, вести дискусію.

·                         Соціально-трудова компетенція як оволодіння знаннями і досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, у соціально-трудовій сфері, у галузі сімейних стосунків, у питаннях економіки і права та в професійному самовизначенні.

·                        Компетенція особистісного самовизначення, яка спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку. Вона пов’язана з безперервним самопізнанням, розвитком необхідних особистісних якостей, формуванням психологічної грамотності, культури мислення й поведінки. До цієї компетентності слід віднести правила особистої гігієни, турботу про власне здоров’я, внутрішню екологічну культуру, комплекс якостей, пов'язаний з основами безпечної життєдіяльності.

 Майбутнє України залежить від того рівня  сформованих компетенцій, доброти, уваги, турботи, який отримає від дорослих молоде покоління. Тільки високодуховна і високоморальна людина може з повною віддачею працювати в ім’я блага і процвітання України. Формування культури життєдіяльності, духовного світу молоді, духовності як провідної якості особистості - велике і складне завдання, що стоїть у центрі уваги суспільства, батьків та педагогів. Компонентами якої  є:

 ІІІ вправа Асоціативне мереживо – зоряні переливи

v Інтелектуальна культура (знання, мислення);

v Моральна культура (честь, гідність, культура почуттів, статева культура);

v Культура спілкування (комунікативні здібності, духовні запити, культура мовлення,бажання вивчати іноз.мови)

v Національна культура та національна самосвідомість (дотримання звичаїв, патріотизм, солідарність, відданість традиціям );

v Художньо – естетична культура(цікавість мистецтвом, розвиток здібностей, бажання творити своїми руками);

v Родинно – побутова культура (родовід, допомога, повага, волонтерство).

Духовно-творче виховання не завжди протікає за певними етапами: роз'яснення та усвідомлення правила, його закріплення і застосування в житті, у поведінці. Просте засвоєння правил не обов'язково призводить до морального розвитку та формування духовно-творчого потенціалу особистості.  Потрібно створювати складний і безпечний простір, де може бути реалізована схильність дитини щось для себе відкривати, застосовувати свою фантазію, ставати героєм придуманих ним сюжетів.  Ці положення особистісно-орієнтованої моделі виявляють себе в таких принципах побудови розвиваючого середовища  як:

·        Принцип дистанції, позиції при взаємодії;

·        Принцип активності, самостійності, творчості;

·        Принцип стабільності - динамічності;

 

·        Принцип комплексування і гнучкого зонування;

·        Принцип емоціогенного середовища, індивідуальної комфортності та емоційного благополуччя кожної дитини і дорослого;

·        Принцип поєднання звичних і неординарних елементів в естетичній організації середовища;

·        Принцип відкритості - закритості;

·        Принцип обліку статевих і вікових відмінностей.

Пазл «Всесвіт»

Взаємодія та доповнення  принципів розвиваючого середовища і дають можливість вільно співіснувати та активно розвиватися та всебічно виховуватися .  Однак нині, на жаль, не всі учні мають розвинені навички і готові до самостійного життя. Це є свідченням того, що необхідно модернізувати традиційний підхід до навчання і виховання, зробити його таким, що відповідає вимогам сучасності , створювати умови для формування духовно-творчого розвивального середовища, шукати нові підходи та методи впливу на дитину.

Театральна п’єса

В арсеналі нинішніх педагогів є безліч нових форм і методів, технологій виховання, але в їх основі лежить  особистісно-орієнтований підхід до вихованця. До найбільш розповсюджених належать такі: технологія виховання духовної культури школяра, педагогічне умовляння - переконання, технологія інтегрованого виховання, розвивальне виховання, технологія виховання успішної особистості,   технологія тьюторської підтримки та супроводу дитини(Учитель - це той, хто знає чому, як і навіщо вчити. Тьютор - це той же учень, але який знає чому, як і навіщо вчитися.), технологія нейролінгвістичного програмування, технологія «Педагогічна підтримка», технологія рефлексивного самовиховання, інтерактивні технології виховання, нові інформаційні технології та ін. Ігровими технологіями є казкотерапія, психокорекційне малювання, технологія «Виховувати, граючи - грати, виховуючи», технологія «Нова цивілізація», технологія виховання рольовими іграми тощо. Серед трудових; технологія «Трудові справи для школи і рідного міста (села)», серед природоохоронних «Школу природи», «Екологічну школу». Дозвіллевими технологіями вважаємо технологію «Школа, відкрита соціуму», « Школа життєтворчості», технологію міжвікового виховання та ін. До гуртків за інтересами, нахилами, здібностями належить технологія виховання та розвитку дітей за інтересами.

Сучасна освіта повинна готувати людину, яка здатна жити в надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі, сприймати його мінливість як суттєву складову власного способу життя. Глобалізація, трансформаційні процеси та сучасна інформаційна сфера обумовлюють включення людини в дуже складну систему суспільних взаємовідносин, вимагають від неї здатності до нестандартних і швидких рішень. Тільки інноваційна за своєю сутністю освіта може виховати людину, яка керується в житті власними знаннями і переконаннями, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою, успішною особистістю.

ІУ Релаксація  Мультик

Творчість – це здатність дивуватися і пізнавати, уміння знаходити розв’язки в нестандартних ситуаціях. Це спрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого осмислення свого досвіду. Чим більше ми надаємо дітям можливості для конструктивної творчості, тим більш ймовірним стає їх позитивне самовизначення в процесі формування особистісних якостей і можливості продуктивно будувати власне життя..

Метою  розв’язання цієї проблеми є :

- навчити дітей мислити в різних напрямах;

-  знаходити розв’язання в нестандартних ситуаціях;

- розвивати оригінальність мислительної діяльності;

- навчити дітей аналізувати проблемну ситуацію, яка виникла, з різних сторін;

- розвивати властивості мислення, необхідні для подальшої плідної життєдіяльності та адаптації до швидкозмінного світу.

- формування самостійності дітей у здобутті знань та застосуванні їх на практиці.

Для цього необхідно враховувати  :

- принцип відкритості завдань, який означає, що деякі вправи мають не один, а декілька варіантів розв’язань;

  - збагачення пізнавального простору найрізноманітнішими предметами і стимулами; (Михайлишина О.І.,)

- надання учням можливості активно задавати запитання, пізнавальної активності в цілому; (Данилюк Т.І.)

 - допомога дітям у вираженні їх ідей;

  - доброзичливе ставлення до ідей учасників обговорення;(Драпата І.І)

  - створення безпечної психологічної атмосфери;(Тютюник Н.В., Драпата М.С.)

 - недопущення незадовільної оцінки творчих ідей дитини, прояв співчуття до невдач; (Лужняк Л.М.)

  - використання особистого прикладу, ведучого творчого підходу до розв’язання проблем; (Найчук О.А.)

 - можливість самостійного пошуку розв’язків.

     Таким чином бачимо, що творче, креативне,  розумове виховання – найважливіші сторони підготовки до життя і праці підростаючого покоління, що і є вирішенням основного завданням школи на сучасному етапі  -  виховання культурної, інтелігентної людини, самостійної і творчої особистості, здатної самостійно будувати власне життя.  

 Важливе місце у цьому переліку посідає проектна робота. Вона формує в особистості поведінкові норми, що включають в себе вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.

     

Впровадження проектної технології сприяє:

         підвищенню особистої впевненості в успіху в кожного учасника проектного навчання, його самореалізації;

         розвитку в учнів навичок колективної роботи. (Важливим є вміння не тільки висловити свою точку зору, але й вислухати, зрозуміти іншу);

         розвитку дослідницьких умінь (аналіз проблемної ситуації, здійснення відбору необхідної інформації, уміння будувати гіпотези, узагальнювати, робити висновки).

Десь у найпотаємнішому куточку серця в кожної дитини є своя струна, вона звучить на свій лад, і щоб серце відгукнулося на моє слово, треба настроїтися самому на тон цієї струни.

 В.О. Сухомлинський

Людина, як особистість, не є завершена діяльність. Вона потребує постійної   діяльності. Серед важливих пріоритетних якостей творчої особистості сучасного  вчителя, які необхідні для формування культури життєдіяльності учня,учені виокремлюють наступні якості:

У. Коло думок «Якими якостями має володіти сучасний вчитель»

 Проектна робота «  Модель сучасного вчителя очима самого вчителя» та очима учнів

вчительський проект «Сучасний учитель».  Класний учитель! (учнівський проект)

Науковий підхід до цього питання ґрунтується на :

·                     Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.

·                     Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і, разом з тим, постійна готовність удосконалювати справу.

·                     Аутентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.

·                     Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших; повна самостійність в оцінках.

·                     Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.

·                     Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.

·                     Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

·                     Дитяча сприйнятливість і відкритість у ставленні до нового. Поєднання зрілої думки з дитячою свіжістю сприйняття.

Лише такий вчитель зможе виховати високо моральну, творчу  та духовно багату особистість., здатну самостійно продуктивно будувати власне життя. Адже виховання – проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь. Хочеться , щоб девізом нашої роботи були слова:

Візьми промінь світла і спрямуй його туди,де панує темрява ..

Візьми усмішку і подаруй її тому , хто її потребує..

Візьми доброту і дай її тому,хто сам не вміє віддавати..

Візьми віру і віддай її кожному,хто немає її.

Візьми любов  і неси її світові…

І не вимагай за все це нагороди»

Запалюйте при кожній зустрічі, коли тільки можете, свічку Любові, Надії та Віри! Радуйте та надихайте добротою кожне серце! Піклуйтеся про кожну людину, як про ближнього! Обдаровуйте чужих людей такою ж любов’ю та добротою, як і ваших вірних друзів!

Рефлексія

Притча.

Одній жінці наснився сон, що за прилавком магазину замість продавця стояв відомий мудрець.
– Як приємно Вас бачити!
– Так, це я, – відповів мудрець.
– А що у Вас можна купити?
– Все, – була відповідь.
– Тоді, мені б хотілось купити здоров’я, щастя, любов, успіх, та багато грошей!
Мудрець посміхнувся, й пішов за замовленим товаром. Через деякий час Він повернувся з невеликою картонною коробкою.
– Це все?! - зойкнула жінка.
– Так, – відповів спокійно мудрець. – А Ви не знали, що у мене продається тільки насіння? Адже, все що ми маємо в нашому житті, ми створюємо і ростимо самі. Це вам подарунок –сійте добре , вічне, мудре...»

Тобто, «що посієш, те й пожнеш».

З радістю  ділюсь цим   насінням  ! Бажаємо Вам всім гарного врожаю!