Цикл уроків у 5 класі

Тема . Швидко казка мовиться…

Арабська народна казка «Синдбад-мореплавець».

Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці.

    Мета уроку: збагатити знання учнів з фольклору та мистецтва слова; показати особливості й красу мистецтва арабсько­го Сходу; познайомити з особливостями збірки «Тисяча і одна ніч»; формувати читацькі навички, розвивати творче мислення.

    Тип уроку: Урок –  відкриття глибин людської душі.

    Обладнання: тексти казки «Синдбад-мореплавець»; ілюстрації до казки; літературознавчі словнички.

Епіграф до уроку:

«— Який зі скарбів Землі найкращий?

— Здійснення благочинного»

«Тисяча і одна ніч».

«Від того, що судилося, нікуди не втечеш і ніде не сховаєшся».

«Тисяча і одна ніч»

Хід уроку

І. Створення ситуації успіху.

Вправа «Серце в долонях»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

1.     Робота з кроссеном «Казки народів Сходу» (Додаток №1)

2.     Проблемне запитання:

-         Які споконвічні мрії народу дістали відображення в казках?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку (Матеріал для вчителя – додаток №2)

IV. Основний зміст роботи

1.     Робота  з кейсом уроку

Робота за змістом третьої подорожі

Робота за змістом четвертої подорожі

1.  Звідки почалася нова подорож Синдбада? 2.  Із якої причини капітан судна впав у розпач? 3.  До якого острова вони потрапили? 4.  Скільки було мавп на цьому острові? 5.  Знайдіть опис мавп. 6.  Що зробили мавпи з кораблем? 7.  Хто жив у палаці з міцними колонами та висо­кими стінами? 8.  Знайдіть опис господаря палацу. 9.  Що зробив людожер із мандрівниками? 10.  Яке рішення прийняли мандрівники? 11.  Що вчинили вони з людожером? 12.  Чи пощастило мандрівникам врятуватися? 13.  Із ким знову зустрілися мандрівники, що зали­шилися живими? 14.  У який спосіб врятувався Синдбад? 15.  Що запропонував капітан нового судна? 16.  Чи визнав капітан Синдбада володарем товарів, що містилися в нього на судні? 17.  Що далі вчинив Синдбад із своїми товарами?

1.  Звідки почалася нова подорож Синдбада? 2.  Що сталося з кораблем? 3.  Чи був Синдбад єдиним, хто врятувався? 4.  Що мандрівники побачили на острові? 5.  Які люди вийшли до них та куди відвели? 6.  Чим нагодували мандрівників і для чого? 7.  Чи їв Синдбад разом з іншими мандрівниками? 8.  Хто врятував Синдбада і в який спосіб? 9.  Із ким зустрічався Синдбад? 10.     Куди його вирядили рятівники? 11.     Що зробив Синдбад для царя своїх рятівників? 12.     Як поставився цар до Синдбада? 13.     Що запропонував цар Синдбадові? 14.     Про який звичай мешканців острова дізнається Синдбад? 15.     Що зробили із Синдбадом після смерті його дру­жини? 16.     У який спосіб врятувався Синдбад?

2.     Пояснити зміст висловів.(Завдання для індивідуальної роботи)

-         «Якщо хочеш, щоб був твій ворог тобі другом, ство­ри для нього благо».

-         «Хто милує, той помилуваний буде в майбутньому житті, а хто пригноблює, той пригноблений буде не­гайно».

-         «Про три речі не личить говорити розумному до їх завершення: мандрівнику – поки не повернеться він із подорожі, тому, хто на війні – поки не подолає во­рога, і жінці, що носить, – поки не складе вона ноші...»

-         «У кого вченості більше, ніж розуму, той ученим загине по своєму нерозумінню».

-         «Прощення – одна з властивостей шляхетних». «Вищий дарунок у земному житті – слухняний син», «їжа необхідна для тіла, а немає тіла інакше, як із душею, і чистота душі – у щирості намірів». «Людина зійшла зі шляху істини непослухом».

3.     Робота над характеристикою образу

— Чи сподобався вам Синдбад-Мореплавець?

— Назвіть основні риси характеру Синдбада.

(Сміливий, безстрашний, допитливий, не впадає у відчай, бореться до останнього, мужній, кмітливий, життєрадісний, оптимістичний, гарний товариш, добрий, чесний.)

— Які риси його характеру особливо приваблюють вас?

Складання усного портрета-характеристики

Орієновна відповідь .

Синдбад – це відважний купець, котрий переживає пригоду за пригодою. Пригод першої його подорожі мог­ло б вистачити комусь іншому на все життя. Проте Синд­бад знову й знову вирушає в подорож. Він не зважає на не­безпеку, тому що допитливість переважає страх. Щораз він вирушає до таємничих островів, населених великими людожерами, величезними птахами, народами з дивовиж­ними звичаями. Оповідач казок невтомно розповідає про пригоди куп­ця. Синдбад чи то знаходить казкові багатства, збуваючи коштовне каміння небаченого розміру, дорогі товари, срібло й золото, чи то впадає у злидні, але ніколи не впа­дає у відчай, а бореться до останнього.Оповідач казок захоплюється життєвою силою Синдбада.

V. Підбиття підсумків уроку.

Висловіть (письмово) своє ставлення до Синдбада-Мореплавця.

VI. Домашнє завдання:

 Підготуватися до уроку розвитку зв’язного мовлення.

Додаток №1

   

 

Додаток №2

Довідковий матеріал для вчителя

Мистецтво арабського Сходу

1. Історія Халіфату.

2. Релігія.

3. Культура Халіфату.

4. Арабські казки «Тисяча і одна ніч».

Араби і виникнення ісламу. Початок VII сторіччя в історії східного середньовіччя ознаменований виникнен­ням нового великого державного утворення – Халіфату.

Початковим ядром Халіфату був Аравійський півострів, населення якого складали осілі хлібороби та кочівники. В осілих районах, особливо в торговельних центрах на пів­денному заході Аравії – Мецці та Ятрибі (Медині) – відбу­валося утворення класів.

У V сторіччі в Аравії вже існували спілки племен, що було передумовою для утворення держави. Об'єднання від­бувалося під стягом релігії. Потрібна була єдина ідея, що об'єднала б всіх арабів. Такою релігією став іслам.

У ролі релігійного реформатора і фундатора арабської держави виступив представник меккського купецтва з роду корейшитів – Мухаммед (бл. 572–632).

Іслам, що запозичив багато своїх положень з іудаїзму і християнства, проповідував ідею єдиного бога – Алла­ха. З появою ісламу арабські племена об'єднувалися вже не тільки за кровно-родинним принципом, але й на релі­гійній основі.

Утворення Халіфату. Користуючись слабкістю Візантії та Ірану, знекровлених взаємною боротьбою, араби за сто­річчя, з 632 до 732 р., завоювали великі простори – від Піренеїв до меж Індії, створивши державу Халіфат.

У завойованих країнах дуже швидко поширився іслам.

Культура Халіфату. Арабська мова – мова пере­можців, мова Корану, набула великого значення в усіх галузях державного й культурного життя, відіграючи об'єднуючу роль. Важливе значення мала арабська мова як мова науки.

Окремі галузі науки в Халіфаті – філософія, медици­на, астрономія, математика – досягли високого рівня і да­ли низку відкриттів, праць, винаходів, якими пишається людство.

Із самого початку існування Халіфату і в містах, і на­віть в маленьких селищах Близького Сходу будувалися мечеті – будинки для щоденної молитви. Зазвичай вони мали вигляд прямокутного подвір'я, обнесеного надійни­ми стінами. У глибині його знаходився молитовний зал, а його перекриття покоїлися на колонах і стовпах. Із се­редини мечеті оздоблювалися кольоровим каменем, орна­ментом, вирізаним на кам'яних панелях або лицювальній штукатурці, що називалася штук. Після полірування він ставав схожим на мармур.

Почала розвиватися світська архітектура. Особливо чудові заміські замки – резиденції халіфів, що прикра­шалися розписами. Сюжети їх найрізноманітніші: то сце­ни полювання, то жінки, що купаються, то халіф, який сидить на троні в оточенні скорених іноземних царів, то єдиноборство атлетів. Один із замків, що зберігся до на­шого часу, – це замок Кусейр-Амра в Сирійській пустелі.

Необхідність п'ятикратного скликання на молитву (для проголошення формули сповідання єдності: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммед – посланець його») диктувала наявність веж-мінаретів, із яких проповідник-мулла скли­кав віруючих.

Арабські мечеті орієнтовані не на схід, як християнські храми, а на священне місто Мекку.

У XII сторіччі почався розквіт склоробства. Його цен­трами були Алеппо й Дамаск. Тут виготовлялися скляні кубки, чашки, пляшки, що розписувалися побутовими й фантастичними сценами, декоративними написами.

Великої популярності набула люстрова кераміка. Ви­готовлялася вона досить оригінально: на глазуровану по­верхню наносили фарбу спеціального складу, що після випалу набувала металевого відблиску.

Далеко за межами Єгипту славилися його лляні та шов­кові тканини.

Користувалися великим успіхом і середньовічні іран­ські килими, парчеві та шовкові тканини.

Велику популярність здобули книжкові ілюстрації – мініатюри арабо-месопотамської школи XII–XIII сторіч. Сюжети для них бралися в макамах – літературних но­велах. При цьому ілюструвалися не тільки художні тво­ри, а навіть наукові трактати.

«Тисяча і одна ніч»

Великої популярності в багатьох країнах світу набули арабські казки, що ввійшли до збірки «Тисяча і одна ніч».

Пригадаємо, які з казок збірки найвідоміші:

·    «Алі-Баба і 40 розбійників»;

·    «Аладін і чарівна лампа»;

·    «Казка про рибака»

·    «Казка про чарівного коня»

·    «Синдбад-мореплавець»

Відомо, що всіх казок близько 400.

Ця збірка формувалася протягом восьми століть. Казки складав не письменник, а вигадували й передавали з по­коління до покоління народи, які мешкали в Індії, Персії, Туреччині, Іраку, Єгипті. Але остаточно відшліфувалися вони арабською мовою в XVI–XVII ст. у Єгипті.

Це не випадково. Єгипет знаходився на перехресті тор­говельних шляхів між Індією, Аравією, Африкою та Євро­пою. Тут на базарах і в кав'ярнях збиралися купці, ремі­сники, селяни, слухали казки й розповіді мандруючих роз­повідачів казок із далекої Басри, Дамаска, з індійських та іранських держав.

Словник

Халіф – в країнах мусульманського Сходу – титул феодального верховного правителя (государя), який поєднував духовну і світську владу.

Султáн – титул правителя в ісламських державах, з декількома історичними значеннями.

Шах – титул монарха в деяких східних країнах.

Áмбра – віскоподібна речовина, яка утворюється в стравохідному тракті кашалота, використовується в парфумах. 

Мýскус – пахуча речовина тваринного або рослинного походження, також використовується в парфумах.

Шайтáн – у мусульманській міфології – злий дух, сатана.

Сандáлове дерево – вічнозелене тропічне дерево з ароматичною деревиною. З нього одержують ефірну олію та природний барвник червоного або жовтого кольору.

Шейх – глава роду; представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець; тут: володар.

Щóгла – високий стовп, вертикальний або похилий, призначений для встановлення вітрил, прапора тощо.

Лáзня – спеціальне приміщення, де миються й паряться.

Золотий динáр – старовинна золота монета в країнах мусульманського Сходу.

Бáсра – місто в Іраку, морський порт.

Богдáд – місто, засноване у 762 році, столиця сучасного Іраку.