Сценарій до 70 річниці Перемоги над нацизмом

Сценарій

до 70 річниці Перемоги над нацизмом

 та завершення Другої світової війни

«Історія немає забуття, і наша пам'ять – запорука перемоги!»

  На сцені діти відпочивають: слухають плеєр, говорять по мобільному телефону, хлопчики грають  м’яча.. До них  виходить ще двоє підлітків, які виносять старий програвач.

Хлопець. Дивіться! Дивіться, що ми знайшли!

Дівчина. Може він вже не працює, спробуймо включити.

 Хлопець. Грає.

Звучить  пісня Клавдії  Шульженко «Синий платочек»

 Дівчина. Тут ще щось є.

Хлопець. Покажи, покажи.

Дівчина. Це ж лист, справжній фронтовий трикутник!..

Хлопець. Прочитаймо його!

Дівчина. Ні, не можна! Це ж не нам! Хоча, відверто кажучи, дуже цікаво.

Хлопець. Справді, дуже! (Дівчині) Читай-но,

Музика стихає.

Дівчина. (Читає лист) «Люба, дорога моя Оксанко! Нас уночі вб’ють; поганці відчувають, що їм скоро кінець... Я їм в просто в очі сказав, що ми переможемо... Рідненька, ти мені пробач, що я тебе образив. Знаєш, не завжди говориш і робиш те, що хочеться, а я тебе так кохаю... Кохана, я за­раз притулився б до тебе, і нічого мені не страшно, нехай ведуть. Учора, коли били, я подумки по­вторював: «Оксанко, Оксанко, прощавай, спасибі тобі за все... Страшно вмирати в 22 роки. Так  хочеться жити...

Хлопець бере лист. Читає.

Хлопець. ...Так  хочеться люби­ти, співати... Пам’ятаєш, ми співа­ли весь час: коли добре було чи погано, музика була з нами все життя... Була!  Щасти тобі, моя рідненька! Можливо в якомусь світі ще побачимось і заспіваємо. Твій Андрій».

Дівчина. Жахливо. Цей лист вражає й сьогодні, хоча написаний   уже понад 70 років тому. Що відчував Андрій, коли його писав?

Дівчина 2А про що думала Оксана, читаючи його?

Хлопець. Дивує те, що за крок від смерті він думає про якісь пісні!

Дівчина. Нічого дивного: в музиці — душі людей та епох. Музика — це спогади і мрії.

 Дівчина А на фронті гарна задушевна пісня для мільйонів бійців стала гімном мужності, пат­ріотизму, віри в Перемогу.

Хлопець. Так пісні інколи і вчать .

 Дівчина. А  програвач і далі    співає... чуєте (музика гучнішає)

Співає веселі і сумні пісні.

Хлопець. А давайте підемо до класу і послухаємо ті давні воєнні пісні.

Усі разом  Давайте, давайте.., пішли.., швидше…

Ведучий Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

Ведуча Весна іде квітчасто, гордо, юно,

Як втілення найчарівніших снів.

О весно красна, ти ще не забула

В історії своїх жахливих днів?

Ведучий Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знов і знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

Ведуча Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять.

А ті, кому війна зламала крила,

Священним вічним сном в могилах сплять.

Ведучий  9травня 2015  року Україна відзначатиме 70-ту річни­цю Перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни .

Ведуча Це було 70 років  тому. Для нас це історія, але для наших   дідусів та бабусь — це части­на   життя, та найчорніша смуга долі, що й досі озивається  у серці  смутком і болем.

Ведучий Торкнімося і ми сьогодні тих подій, щоб не забувати, щоб пам'ятати, бо в того народу, що не знає своєї історії, не може бути і майбутнього.

Ведуча Не щезне в пам'яті людській, не піде  в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над нацизмом. Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Художній  номер____ Пісня „Ми у тихий парк ходили”____1-4 кл.__

Ведучий Овіяне невмирущою славою, омріяне й вистраждане, гартоване  у         вогні вікопомної битви, на крилах весни лине до нас свято Перемоги.

Ведуча Свято, яке прийшло на нашу землю у травні 45-го. Прийшло зі смутком, зі сльозами на очах, але й з великою радістю, що закінчилась страшна війна і засяяло над Україною сонце миру.

Ведучий Понад півстоліття віддаляє нас від буремних воєнних років. Для історії – це зовсім небагато, а для людини – майже все життя.

 Ведуча Як і довічна вдячність ветеранам за мир, за те, що ми, їхні нащадки, живемо і будуємо майбутнє, за те, що цвітуть сади, а над садами, злітаючи у небесну блакить, лине пісня.

Художній  номер____ Пісня „Реквієм ”____11 кл.__

Ведучий Війна і пісня: що може бути спільного? Здавалося б, тяготи і страждання воєнного часу не залишають місця для пісень ...

Ведуча  І, тим не менш, пісня завжди супроводжувала солдата в поході і на привалі, а іноді і в бою.

Ведучий Хто сказав, що треба кинуть пісню на війні?

Після бою серце просить музики вдвійні !

Ведуча Нині - в нас перепочинок,завтра - вернемося в бій ,

що ж не чути пісні твої, мій товариш  баяніст ?

Ведучий Хто сказав , що серце губить свій вогонь в бою ?

Воїн всіх вірніше любить милую свою !

Ведуча Тільки  війна   перевірить  наші  почуття,

Тільки війна  і доведе  чи  міцна любов твоя!

Художній номер __ «Катюша»___________6 кл_________________

Ведучий Пісні були необхідні солдатам на війні. У хвилини відпочинку пісня дозволяла розслабитися, згадати рідний дім. А в рішучі хвилини допомагала мобілізувати свої сили, позбутися слабкості і паніки.

Ведуча Говорилося, що фронтова  пісня - це друга гвинтівка, що ворог боїться пісні більше, ніж вогнепальної зброї, тому що боєць-пісняр буде битися до останнього, не здаючись, не відступаючи

Ведучий  Музику воєнної пори

                  Нагадали платівки зітерті

                  І війнули спогадом вітри

                  Про любов, що йшла по лезу смерті.

Ведуча. Та любов знаходила слова

            І казала їх до болю просто…

             Оживає пісня, ожива

             І у серці повторитись просить.

Художній номер __ «Ех, путь - дорожка, фронтовая»____5 кл.__

Ведучий  Минають роки, відлітають у вічність... Сімдесят років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей

Ведуча. Все далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам'ять про тих, хто віддав заради Перемоги своє життя.

Ведучий Гримлять салюти… В серці повно болю.

Буя весна прокинувшись від сну.

Бринить сльоза і горло давить комом

За тих, хто не побачить цю весну.

Ведуча Для них ще й досі йде війна кривава.

Вони стоять у вічному строю.

Для них гуде ще й досі канонада,

Для тих, що полягли у тім бою

Художній номер ______ «Журавлі»________________10 кл.______

Ведучий Кров’ю і пожежами котилась війна по нашій рідній землі. 23 червня 1941 року почалася мобілізація чоловіків на фронт у нашому селі.

Ведуча Мобілізовано близько 400 чоловік. Майже кожна сім'я втратила годувальника-батька. Залишились молоді жінки-вдови, діти-сироти .   

Ведучий Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя.

Ведуча Як пережили ці страшні роки біляни? Що відчували діти, котрі вмить стали дорослими? Чи так само яскраво , як сьогодні, усміхалося сонце в окупованому нацистами рідному селі? Про це нам сьогодні розповість  очевидиця тих страшних подій Алла Михайлівна  Столаба.

Розповідь___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий Війна залишила великі збитки нашому селу. Фашисти пограбували колгоспну ферму, комору, вивели з ладу сільськогосподарські машини. Загальна сума збитків обчислюється 25 млн. крб..

 Ведуча    Спалили хат – 44,будівель -27. Людей до Німеччини вигнали – 360. На фронті загинуло – 164.Замучено – 15. Розстріляно – 2.

Ведучий У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  б років. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти.

Ведуча    Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил., могил невідомому солдату. Вони святиня нашої пам’яті.

Художній номер ____ «Невідомому солдату»____ ____9 кл.______

Ведучий 272 юнаків  і дівчат нашого села  було насильно вивезено на каторжні роботи до Німеччини, 16 з них не повернулись.

Ведуча Рани війни і досі озиваються в серцях людей , що пережили ті жахіття.  Рани війни болять у нас всіх і досі. Що має відчувати дівчина , котру 15-річною насильно забирають на каторжні роботи до Німеччини? До слова запрошуємо вас Ганно Павлівно Ткачук.  Поділіться спогадами про ті страшні роки вашої молодості.

Розповідь__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий Тисячі довгих днів і ночей з 28 липня 1941 р. по 1 квітня 1944 р. томилися жителі с. Білої у фашистській неволі.

Ведуча Вони жадібно і з надією прислухались у відгомін далеких боїв, чекали того дня, коли   визволять  їх від фашистської неволі. Цей день настав. 29 березня 1944 року.

Ведучий Під вечір, 29 березня, з сторони Смотрича з лісу хлинули фашисти. Вони обминаючи головні шляхи, рушили по ґрунтових, вузьких дорогах, через глухі села, з метою обминути  Кам’янець-Подільський, бажаючи вийти за Збруч.

Ведуча За визволення села загинуло 37 солдатів і офіцерів Червоної Армії. Якою дорогою відступали загарбники? Де проляг переможний шлях просимо розповісти Тетяну Ямяк.

Розповідь___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий Доля у чорній хустині… Скільки їх, таких доль, од вінчаних,заручених і  не заручених залишила по собі війна?

Ведуча Якими словами передати той біль і горе, що пережили люди.

Стискувалось від нестерпного болю серце, сіріло від горя обличчя. Відмовлялися вірити у страшну дійсність... І продовжувати чекати. Мабуть, саме це чекання допомагало виживати.

Виступ «Берегині»

Ведучий Тернистим був шлях до Перемоги. Трагічним і неймовірно довгим. Але наш народ залишився незламним у титанічній боротьбі, рівній якій не знала історія.

Ведуча  Він боровся і переміг. Переміг, бо вів війну справедливу, за право на життя та майбутнє.

Ведучий:      Через війну вели усі дороги,

                  Через біду, печаль, пекельний страх,

                  Щоб квітло сонцем свято Перемоги

                   І радістю світилося в очах.

Ведуча:     Хай пісня лине в синь небес крилато,

                   У мирне небо хай зліта салют.

                  День Перемоги – то найкраще свято

                  І на землі хай в мирі всі живуть!

Художній номер ____ «День Перемоги»____ ____7 кл.______

  

Ведучий Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Ведуча Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

Ведучий Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?

Ведуча  Чому у вогні та диму страдають  наші міста і села? А найбільше серце обливається кров’ю за сотні   дочок і синів, які  гинуть і зараз  від куль на Сході країни.    Знову болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів,сестер,побратимів.

Художній номер  ___ Композиція «Україно , вставай»

Ведучий Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Ведуча Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Ведучий Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Ведуча Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Ведучий Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Ведуча Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Читці

О, вічна Пам’яте народу,

Не дай забути, що було , що є.

Не загаси гарячу кров мого народу,

Не дай, о Господи, нам знову  вже війни.

О Пам’яте, всесильна, всемогутня,

Не дай забути тих, кого нема.

Не доведи, о Матінко Пречиста,

Щоб в наші душі вкралася зима.

Моя молитва лине в небеса.

Стою я перед Богом на колінах :

«Дай , Отче, миру, спокою в серця,

 Тебе благає щиро Україна»

О, Боже наш, ти нас спаси !

Врятуй нам неньку Україну,

І не зроби з неї руїну.

Ми миру хочемо, добра,

Щоб Україна вільною була́.

Всевишній, нам допоможи,

І  Батьківщину нашу збережи!

Хвилина мовчання_______________________

Ведучий: Куди не глянь – сади цвітуть –

                 Найкращі в світі самоцвіти.

                 Нам стелиться весняна путь,

                 Життя нові бере орбіти. 

Ведуча:     Весна сурмить у майбуття,

                    Вигойдує пташок у вітті, -

                   Як торжество того життя,

                   Що мир примножує у світі.

Ведучий  Хай пісня лине в синь небес крилато,

                   У мирне небо хай зліта салют.

                  День Перемоги – то найкраще свято

                  І на землі хай в мирі всі живуть!

Ведуча    Хай пам”ять залишається  із нами,

               Хоч час спиває швидко , йде від нас.

                  То ж дай нам, Боже, іти мирними шляхами

                  У мирі й щасті жити в добрий час.

Ведучий Ми хочемо без воїн жити.

Ведуча Хай буде мир на всій землі!

Ведучий  мир, щоб навчатись!

Ведуча  мир, щоб сміятись!

Ведучий мир, щоб трудитись!

Ведуча  мир , щоб співати!

Ведучий мир, щоб любити!

Ведуча  мир, щоб у щасті рости!

Пісня «Україна -  це ми»