Історія немає забуття, і наша пам'ять – запорука перемоги!

З метою увічнення безсмертного подвигу народу у Другій світовій війні, ушанування пам’яті полеглих у боротьбі за свободу Батьківщини, продовження традиції шанобливого ставлення до ветеранів, дітей війни і пам’яті про Перемогу над нацизмом 1939 – 1945 рр.  у  Більській  ЗОШ  І – ІІІ ступенів ім.К.І.Геренчука  5 травня відбувся виховний захід на тему «Історія немає забуття, і наша пам'ять – запорука перемоги!» під всеукраїнським гаслом «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

        

 Здавалося,  одним ритмом б’ються серця  першокласника  і одинадцятикласника , і  тієї старенької бабусі ,  яка, зі сльозами на очах, розповідає  присутнім  про пережиті роки війни у селі. Тремтять уста, але гірка правда  лине у зал, і знаходить розуміння присутніх. Щемить серце, слухаючи Столабу Аллу Михайлівну – учасника війни, яка восьмирічною  вже пасла колгоспних телят  і зазнала усю трагедію  життя в окупованому фашистами селі. Дитина війни – Ям”як Тетяна Василівна  пригадала  важке дитинство напівсироти ,як малою  завжди з мамою виходила  на шлях виглядати батька, що загинув , прочитала власні вірші, написані в пам'ять про батька та на  честь 70 річчя Перемоги. Поділилися своїми спогадами і діти війни Лаврук Марія Григорівна та Драпата Надія Іванівна – згадали своїх матерів – солдатських вдів, наспівали старих народних пісень.   Особисту трагедію  життя дитини війни, що залишилася без батьківської вірної руки повідав і Батюкевич Анатолій Павлович –  лилася піснею історія його дитячих років  в   особистому виконанні , викликаючи смуток у серці. Підсумував сказане та поділився своїми спогадами з учнями і вчитель пенсіонер, голова ради ветеранів села Євчук Степан Миколайович. Його розповідь спонукала  усвідомити велич подвигу кожної , окремо взятої людини, збагнути, як ті далекі і не знані події вплинули на сучасне наше життя, дала можливість доторкнутися серцем і душею до переживань, сліз і радості у перемозі свого народу, односельчан, членів родини. Також, Степан Миколайович закликав усіх, не бути байдужими до сучасних подій, і свято вірити у щасливе  майбутнє.               

         Зарядили оптимізмом  і  додали віри у завтрашньому дні  члени  народного фольклорно-етнографічного колективу «Берегиня». Їх керівник Людмила Андріївна Мамчур  -   допомагала  у проведенні заходу, переповідала  історії з повоєнного життя своїх колег по колективу «бабусь-берегинь» , організувала  виконання   народних пісень. Її майстерно підготовлений виступ не залишив нікого байдужим, адже вона зуміла об’єднати  у колективі не просто закоханих у народну  пісню людей, а цілі покоління, родини, сім”ї, від бабусь, матерів  і  внуків.  Ми безмежно вдячні  Людмилі Андріївні за  підтримку  та   розуміння , за  велику  справу  у вихованні  та розвитку наших дітей, прищеплення їм поваги та любові до рідної народної пісні. 

         Учні школи також доклали максимум зусиль, щоб гості відчули усю вдячність і повагу. Кожен класний колектив підготував святковий номер художньої самодіяльності. Ведучі заходу , учні 11 класу - Драпата Анастасія, Лужняк Анна, Ващенко Олег та Драпатий Назар  зробили усе, щоб гості почували себе невимушено і комфортно, та змогли згадати свої веселі шкільні роки.         Зворушливим виявися виступ учнів 10 класу , котрі  підготували композицію «Піднімайся з колін , рідна земле!»  і під пісню Святослава Вакарчука «Хто ж тоді , як не ми, брати» старались донести до кожного , що війна – це безумство, це невиправдана жорсткість, і ми, українці, маємо об’єднатися ,захищаючи власну гідність і незалежність. А фінальні акорди пісні «Україна – це ми» довели , що ми  пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна; пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації;  пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.