ДОДАТКИ

                                                                                                           Додаток А

Хорхе Луїс Борхес

Хорхе Франсіско Ісідоро Луїс Борхес Асеведо

Jorge Francisco Isidoro Luis BorgesAcevedo

Фото Грете Стерна 1951 року
Дата народження	24 серпня 1899
Місце народження	Буенос-Айрес (Аргентина)
Дата смерті	14 червня 1986 (86 років)
Місце смерті	Женева (Швейцарія)
Громадянство	Аргентина
Мова творів	іспанська
Рід діяльності	прозаїк, поет, есеїст, перекладач, викладач
Роки активності:	1919–1986
Автограф:

Нагороди

Всесвітня премія фентезі/ World Fantasy Award, 1979// За заслуги перед жанром

Цитати та поезія Х.Л.Борхеса

• Важко проникнути в розум, що противиться.
• Демократія — це зловживання статистикою.
• Кожен, хто повторив фразу Шекспіра, стає Шекспіром.
• Література — це керований сон.
• Можливо, всесвітня історія — всього лише історія декількох метафор.
• Оригінал неправильний щодо перекладу.
• Перемога і поразка — дві великі омани. Ніхто не втрачає всього, як це іноді здається, і не виграє так багато, як може здатися.
• Я не впевнений, що існую насправді. Я — це всі письменники, яких я читав, усі люди, яких я зустрічав, усі жінки, яких я любив і всі міста, у
• Благословенні вигнані за правду, бо правда правіше для них, ніж власне  людська  доля.
• Я не кажу ні про помсту, ні про прощення. Забуття - ось єдина помста і єдине прощення.
• Робити добро ворогові є кращий спосіб тішити в собі гординю.
• Шукай заради щастя шукати, а не знаходити ...
• Щасливі люблячі і улюблені і ті, хто може обійтися без любові.
  
  

***

Дверь не ищи. Спасения из плена 

Не жди. Ты замурован в мирозданье, 

И нет ни средоточия, ни грани, 

Ни меры, ни предела той вселенной. 

Не спрашивай, куда через препоны 

Ведет, раздваиваясь на развилке, 

Чтоб снова раздвоиться на развилке, 

Твоя дорога. Судьбы непреклонны, 

Как судьи...                          («Лабиринт», сб. «Хвала тьме»)

***

-         Я

  Ощущенье бытия

  Пространство

  Время

  Вечность

  Я

  

***

 Ещё нет будущего. Нет

  Ни тьмы, ни света, ни начала...

Пробудження

Розвидніло; вдягаючись незграбно,
зі сну нічного вхожу в сон окремий
і всі ті речі, що довкола мене,
свої місця займають невідкладно,
вертається гнітюче й незглибиме
вчорашнє: віковічні перегони
птахів і людства, грізні легіони,
залізом биті, Картагена й Риму.
Вертається те все, що сам я маю:
обличчя, голос, жах у круговерті
Якби світання не оце, а смерті
подарувало час мені без краю,
без імені мого, без існування!
Якби цей ранок ранком був останнім!

Переклад  Г. Латник

ЛАБІРИНТ

Оцих тенет камінних, що круг мене,
і Зевсу не розбити. Я геть-чисто
забув, ким був. Ненависна, імлиста
вздовж стін одноманітних, тороплена
дорога - моя доля. Коридори
ведуть у заокруглені секрети
в кінці років. Негарні парапети -
їх тріщинами час покрив суворий.
У поросі безбарвному миттєво
в сліди, яких боюся, втупив зір я.
У ввігнутих почулись надвечір'ях
чи рев, чи то луна сумного реву.
Я знаю, що є в тіні Інший; вперто
Він шле самотність довгу течією;
її плетуть і розплітають феї,
Він прагне крові й мусить смерть пожерти.
Ми - в пошуку обоє. Хай би нині
зробилося останнім днем терпіння.
Переклад  Г. Латник